Неокласицизм

Неокласицизм (від грецьк. neos - новий і classicus - зразковий) - тенденція в розвитку літератури і мистецтва, яка проявлялася після занепаду класицизму як літературного напряму і знаходила вияв у використанні античних темі сюжетів, міфологічних образів і мотивів, у проголошенні гасел «чистого мистецтва»й культу художньої форми, позбавленої суспільного змісту, земних насолод тощо. 

Неокпасицистичні тенденціїзнаходять вияв у середині XIX ст, в збірниках «Античні вірші»французького поета Леконт де Ліля  та «Емалі та камеї» Т.Готье, в творах російських поетів А. Майнова і М, Щербини.

Неокласицизм в українській літературі